Новини Тернопільщини: Цього року українці святкують Великдень у тяжкий час, оскільки триває війна за Незалежність України. Проте попри все, потрібно дотримуватись традицій та вірити, що Христос Воскрес - Воскресне й Україна.
Тернопільській події зібрали для вас традиції святкування Великодня в Україні.
Святкування Паски починається зі святкової літургії, яка триває проти неділі та закінчується багаторазовим проголошенням “Христос Воскрес!”. Священник освічує пасхальні кошики зі стравами, що є знаком, що тривалий піст завершився і можна їсти "скоромне". На Західній Україні після літургії та трапези біля храмів проводять гаївки та різноманітні ігрища.
З освяченим кошиком поспішають додому за багатий Великодній стіл. Господар чи господиня повинні поставити кошик на порозі дому та тричі сказати: "Христос воскрес", а родина та гості відповісти: "Воістину воскрес". Пасхальна трапеза розпочинається молитвою. Після молитви господар ділить свячене яйце чи писанку на стільки частин, скільки присутніх за столом. Для померлих родичів також залишають частку. В інших регіонах влаштовують "бої", у яких стукаються яйцями та перевіряють їхню шкаралупу на міцність. Після того, як з'їдають свячені яйця, стають до інших непісних м'ясних страв, завершують трапезу пасхою. Свяченій пасці в Україні надається велике значення. В деяких регіонах трапезу на Великдень починають із розрізання паски. Взагалі куштування освячених страв називається розговінням або розговинами. На Поділлі, Волині та Західній Галичині на сам Великдень, а також в понеділок та вівторок господар ділить паску на стільки частин, скільки членів в сім'ї, після цього три рази обходить стіл із мискою, повною їжі. Сенс цього обряду - щоб у домі все було.
Особлива увага приділялася залишкам веикодньої трапези. В жодному разі не можна було викидати залишки паски чи іншої освяченої їжі. Паску потрібно обов'язково доїдати, або, в крайньому разі закопувати в такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по ньому. Кістки зі столу також треба було закопати. Бережливо ствилися і до шкарлупи свячених яєць, які за повір'ям також краще було спалити або закопати. Жодної крихти зі свяченої їжі не повинно було впасти, вважали мешканці Східної та Центральної України. Традиція обливатися у другий день свят (поливний понеділок) поширена по всій Україні, найбільше цієї традиції дотримуються на Західній Україні. На Гуцульщині та Бойківщині прихід поливальників до дівчат давав надію на заміжжя.
На Великдень бажано не робити нічого вдома. В давнину суворо заборонялася будь-яка домашня робота. Можна було лише годувати худоби та птицю. Традиційно на Паску провідують всіх родичів, ходять в гості до знайомих.
Після довгого Великого посту завжди влаштовували народні гуляння та розваги. Вважалося, що в пасхальні дні не можна перебувати в журбі, лютувати чи сваритися. Приносити радість ближньому - основне призначення цього свята. У Великодній тиждень традиційно поминають покійних. Родичі приходять на цвинтар, на могили померлих, просять у них пробачення.
Вважається, що ті, хто помер у Великодній тиждень, потрапить до раю, тому що протягом трьох днів Паски його ворота відчинені (відчинені і царські ворота в іконостасі), і душа одразу відлітає на небо, до раю. На Великдень не можна ворожити або займатися різними ритуалами та обрядами, не пов'язаними з православ'ям.